Історія становлення кіновсесвіту DC довгий час проходила не зовсім вдало. Кінострічки потрапляли до кінотеатрів одна за одною, й щоразу більше хотілося піти з цього фестивалю недолугого пафосу на середині фільму, щоби зекономити бодай годину часу. Втім,  я повертався раз за разом, бо віра в кіноробів з Warner Bros. продовжувала жевріти в мені, а любов до окремих персонажів брала гору над сумнівами та попереднім невдалим досвідом.

Аж ось на обрії замайорів грудневий «Аквамен», що, попри всю крутість, мав цілу низку недоліків, але саме він став помітним кроком уперед і сильно задер планку якості, нижче якої тепер спускатися не можна. Показали же, що можуть робити правильні висновки та залишати невдалі концепти позаду. А «Шазамом!» товариство з Warner Bros. продемонструвало, що зупинятися на досягнутому ніхто не збирається!

Сльози тектимуть і від сміху, і від горя

Мабуть, усі ми в дитинстві хотіли отримати суперздібності. Облетіти весь світ, голіруч метнути машину на далекий пагорб під захоплені вигуки однокласників, чи одним поглядом завоювати серце найпривабливішої особи класу. Але що би ми робили з ними за день, два чи місяць? Хвиля захвату в певний момент спала б, а натомість вслід за великою силою, прийшла би велика злюка відповідальність. І уже й ви не ви, і за шкільну парту до товаришів так просто не повернешся.

Інший вихід: подорослішати! От було би круто спекатися обридлих уроків, нотацій батьків, і робити що захочеться та як хочеться. А потім, як герой Тома Хенкса у фільмі «Великий», зіткнутися з не такою простою, як на перший погляд, реальністю.

Та що як отримати здібність за одну мить ставати дорослим із супер здібностями, якщо є таке бажання, і так само швидко повертатися до звичної форми? Звучить круто й дозволяє уникнути обох названих проблем. Втім, не все так просто і фільм «Шазам!» чудово це ілюструє. Він демонструє нам історію хлопчика-сироти, що не вирізняється з-поміж інших нічим, окрім як винахідливістю та незборним бажанням знайти рідну матір. Але саме він долею випадку став обранцем старого чарівника і тепер мусить боронити наш світ від могутнього зла, отримавши натомість шести давніх богів.

Головний герой фільму проходить складний шлях становлення: від звичайного, байдужого до всіх, підлітка до героя, який прагне усім допомогти. У цьому йому допомагає його нова прийомна сім’я, яка повністю складається з таких же, як і він, сиріт. Проте не слід думати, що це буде тупа слізодавилка про нещасну долю юнака, якому пощастило отримати кілька суперсил. Драма у фільмі займає важливу роль, за нею цікаво спостерігати, вона вправно подана та розкриває персонажів, зачіпаючи вірні струни людської душі у вдалий момент. Власне, найбільша сила фільму полягає в балансі хорошого гумору, вдалого обіграшу типових супергеройських кліше та низці крутих бійок, що розмістилися на протилежній шальці терезів.

Спочатку цей хлопчак радіє щойно отриманим здібностям, які у тому числі дають йому тіло дорослого, та радо використовує їх у своє задоволення. Він іде купувати пиво, дивитися на оголених дівчат, заробляти на селфі з перехожими та займатися дрібними геройствами, щоби потішити власне его захватом оточуючих. Та на горизонті з’являється суперзлодій Доктор Сівана зі сімома смертними гріхами на повідку. Шазаму доводиться швидко адаптуватися до нових умов гри, брати на себе відповідальність за близьких та чинити опір несподіваному супротивнику, але виходить у нього так собі. Що можна очікувати від куленепробивної дитини з м’язами як у Вірастюка? Як з’ясовується пізніше — чимало.

Злісний лисий вчений, азіат-задрот та непосидюче мале дівча — ні про кого не забули

Новому сольнику від DC вдалося найголовніше — показати нових персонажів так, щоб і про їхнє походження розповісти, й інтригу для наступних фільмів залишити. А інтрига потрібна, адже персонажі вийшли крутими й на них хочеться поглянути ще.

Так, Доктор Сівана дещо відрізняється від традиційного коміксового образу. У першоджерелі він повна протилежність Шазаму — злий вчений, що бере гору силою інтелекту та технологій, а не все тими ж чарівними штучками. Завдяки хорошому сценарію та чудовій грі Марка Стронга, персонаж чудово сприймається і складає вигідну конкуренцію Шазаму.

До Шазама ж немає жодних претензій. Як Ешер Енджел, так і Закарі Лівай — відмінно впоралися з цією роллю. Перший на ура відіграв підлітка, що ось-ось заблукає в лабіринтах власних сумнівів, а другий так і пашів харизмою, не забуваючи, що він усе ж герой-новачок і досвіду в геройствах у нього поки що немає.

Решта касту, попри свою важливу роль у історії, якось пройшла повз мене. Зведені брати та сестри Біллі — це колекція персонажів-штампів. Проте це не засмучує, завдяки добре прописаним персоналіям та хорошим акторам на ролях — це чудово сприймається та залишає за собою тільки хороші враження. Але мало запам’ятовується.

Бух! Чвак! Трах-бабах!

Раз це супергеройське кіно — значить картинка й екшн мають бути вище будь-яких похвал, вірно ж? Насправді, ні й «Шазам!» слугує чудовим доказом цього. Фільм аж ніяк не вийде сварити за провисаючу динаміку, мляві сутички, невиразний саундтрек чи бідні спецефекти. У всьому вищепереліченому він не рівня «Акваменові», що заворожував аудіодизайном і моментами викликав бажання нарізати відеоряд на скріншоти для робочого столу. Проте стрічка з розумом використовує виділений ресурс та дарує якісне видовище від початку й до кінця. Чого тільки варті титри, де у стилізованій під дитячі малюнки манері нам подають історію знущань Шазама над бундючними членами Ліги Справедливості.

Нарешті, навчилися!

«Шазам!» — це гучна заява, що хлопці з Warner Bros. теж не ликом шиті і знають толк у хорошому кіно про супергероїв. Вони провели роботу над помилками, дійшли до правильних висновків і рушили власною дорогою. Це не вдало списана формула Марвел, а цілком самобутній продукт, щоби моє серце раділо присутності на цьому поприщі ще одного міцного гравця.

Останні кілька місяців стали для мене насиченими супергероїкою. Я почав активно читати комікси, поглиблювати свої знання про популярних персонажів та, на хвилі підготовки до останніх “Месників”, здолав себе й сів дивитися всі проґавлені мною фільми з кіновсесвіту Марвел, а їх чимало. Й у всій цій катавасії, коли здавалося б я от-от втрачу смак і задоволення від теми через перенасичення, «Шазам!» став ковтком свіжого повітря. Несподівано крутий, до сліз смішний, зворушливий та самобутній — це саме той фільм, що потрібен після плеяди майже однотипних проштампованих блях від Марвел, такого ж красивого, як і пустого, «Аквамена» та ще давніших невдалих спроб DC.

Мені дуже хочеться вірити, що «Шазам!» це не випадковість. А DC й надалі дивуватиме нас такими фільмами. Біжіть у кіно й пам’ятайте, що PlayUA завжди залишатиметься на варті ваших хороших вражень.